Что такое любовь? Ты задумывался? Я не имею ввиду влюблённость, увлечение или случайные связи. Эти понятия уже почти стали синонимичными. А ведь это разные вещи... И нужно их различать, иначе люди вовсе забудут, что такое настоящее чувство. Любовь не может быть несчастливой или неудачной. Любовь снисходит на нас с небес. Это энергия, которая подразумевает саму любовь без чего либо: огорчений, злости. Любовь является самой любовью. Не нужно отождествлять её с другими понятиями...
Здесь будет всё, что мне нужно... Эта полезная и интересная вещь, надеюсь, мне во многом поможет)) Что ж? Посмотрим...
среда, 16 февраля 2011 г.
Ожидание чуда
Хочется лето! Ах если бы лето! Счастливыми б стали полсвета!
Лето всегда ассоциируется с радостью, свободой, новыми открытиями... А ведь люди по большей части ждут не само лето, а эмоции, которые оно приносит. Вот и отгадана загадка! Чтобы сделать свою жизнь радостней, просто нужно добавить в неё ярких красок, оживить картину вокруг. Можна даже в прямом смысле... Например,переклеить обои дома:) Но это такие мелочи... Хотя на самом деле с них и можно начать.
Лето всегда ассоциируется с радостью, свободой, новыми открытиями... А ведь люди по большей части ждут не само лето, а эмоции, которые оно приносит. Вот и отгадана загадка! Чтобы сделать свою жизнь радостней, просто нужно добавить в неё ярких красок, оживить картину вокруг. Можна даже в прямом смысле... Например,переклеить обои дома:) Но это такие мелочи... Хотя на самом деле с них и можно начать.
Музика мого серця
...Ти?Ти-це заніміла музика мого серця.Нещодавно я слухала шостий ноктюрн Шопена,і після п"яти тактів збагнула,що це-ти.Ти-це вічні сонати Моцарта,що співали в моїй душі ще до народження.Ти-світло,якого не можна загасити хвилями моїх безпреривних захоплень.Ти-це подих,що завмирає на висоті пристрасті.Я розчиняюсь тільки у звуках води,що падає,у незрозумілих переживаннях та у твоїй присутності.Мені подобаєшся Ти.а далі за текстом..
Як же до тебе достукатися?!
Маленькі крила
Я навчилася любити і була трішечки щаслива.Доля подарувала мені маленькі крила,і я кілька хвилин здивовано крутила їх у руках,намагаючись зрозуміти,чи вистачить мені розмаху для вдалого польоту.Я стояла на даху одноповерхового будинку,вітер бив мені в обличчя,простір кликав до себе.Я начепила крильцята,зажмурилася і полетіла.Я ще раз впевнилася,що почуття реальні і до них можна доторкнутися.Не було більше ніяких ролей і ніякої гри,тільки любов,порожнеча і нескінченність...
Якось так...
життя . довгі роздуми .
життя - це купа запитань, купа не знайдених відповідей, купа боротьби, купа пошуків самої себе у всьому тому, що відбувається.
щоденні пошуки маленького щастя, розуміння людей ...
в певні миті я розумію, що все у нас є, у мене...
в певні миті, хочеться покинути усе і просто сховатись ...
вітер ..часто вкладаємо в когось/щось свою душу ... напевне очікуємо чогось надзвичайного... але ... до останнього не розуміємо, що будь-де ми можемо бути собою, ми можемо реалізовувати себе і знайти себе!!! і будь-які негаразди - це всього тільки маленький подих вітру, так нам необхідний, щоб розкрити усі сторони нашого життя ...
аналізуючи, зважуючи ... Ти/Хтось не зможеш зробити мене щасливою! ... У житті є тільки одне велике щастя: любити і бути любленим, бути почутим і відчути, що тебе розуміють!!
А для більшості розуміння цих простих істин приходить з часом або взагалі не приходить ... сумно ...
ми цього не помічаємо ... ніколи не помічаємо, не вистачає часу, проникливості та спостережливості ... можливо, ми це помітимо тільки в старості, коли сидітимемо, роздивляючись старі фотокартки: що в щастя — дівочий сміх дорослої жінки, його вуха поглинають дзвін кришталевих келихів з шампанським, а очі в нього — очі дорослого хлопчика, який довіряє іншим, вірить собі та вчиться жити своїм життям …
життя - це купа запитань, купа не знайдених відповідей, купа боротьби, купа пошуків самої себе у всьому тому, що відбувається.
щоденні пошуки маленького щастя, розуміння людей ...
в певні миті я розумію, що все у нас є, у мене...
в певні миті, хочеться покинути усе і просто сховатись ...
вітер ..часто вкладаємо в когось/щось свою душу ... напевне очікуємо чогось надзвичайного... але ... до останнього не розуміємо, що будь-де ми можемо бути собою, ми можемо реалізовувати себе і знайти себе!!! і будь-які негаразди - це всього тільки маленький подих вітру, так нам необхідний, щоб розкрити усі сторони нашого життя ...
аналізуючи, зважуючи ... Ти/Хтось не зможеш зробити мене щасливою! ... У житті є тільки одне велике щастя: любити і бути любленим, бути почутим і відчути, що тебе розуміють!!
А для більшості розуміння цих простих істин приходить з часом або взагалі не приходить ... сумно ...
ми цього не помічаємо ... ніколи не помічаємо, не вистачає часу, проникливості та спостережливості ... можливо, ми це помітимо тільки в старості, коли сидітимемо, роздивляючись старі фотокартки: що в щастя — дівочий сміх дорослої жінки, його вуха поглинають дзвін кришталевих келихів з шампанським, а очі в нього — очі дорослого хлопчика, який довіряє іншим, вірить собі та вчиться жити своїм життям …
Подписаться на:
Сообщения (Atom)